Abbaye Notre-Dame de la Réau, Романське абатство в Сен-Мартен-л'Арс, Франція.

Абатство Нотр-Дам-де-ла-Рео стоїть на лівому березі Клену в Сен-Мартен-л'Ар. Його церква хрестоподібна, з хором і майже квадратними каплицями, а в кутах — бартизани XV століття з машикулями. Ліве рамено трансепту продовжується будівлею, що сягає річки, з перпендикулярним крилом, яке обмежувало клуатр. Дві круглі вежі підсилюють кути огорожі; восьмикутна дзвіниця завалилася у XX столітті.

Монастир заснували у XII столітті каноніки, що дотримувалися правила святого Августина; він претендував на королівське заснування, можливо Людовиком VII або Генріхом II Плантагенетом. Була Гонорія III 1219 року підтвердила його свободи й шістнадцять пріоратів. Укріплений 1370 року, він був спалений англійцями 1372 року і відбудований. 1531 року його захопив розбійник Антуан де Гільвіль, страчений у Пуатьє.

Це була релігійна громада, де ченці дотримувалися августинського статуту та керували великими землями й ресурсами. Планування будівель, що залишилися, показує, як повсякденне монастирське життя було організовано навколо праці, молитви та самозабезпечення.

Абатство стоїть на лівому березі Клену, дістатися можна з Сен-Мартен-л'Ар; з півночі тягнеться широкий рів, який перетинали два підйомні мости до хвірток. Церква, капітульна зала, північна вежа й великі кам'яні сходи внесені до переліку 1941 року, решта будівель — 1994 року. Восьмикутна дзвіниця завалилася у XX столітті, тому силует відрізняється від давніх зображень.

Булла Гонорія III від 30 березня 1219 року взяла Ла-Рео під захист Святого Престолу й підтвердила його володіння; тоді абатство налічувало шістнадцять пріоратів. Той самий документ згадує свободи й пільги, надані Генріхом II Англійським, що доводить: монастир існував ще до смерті короля в Шиноні 1189 року.