Abbaye Saint-Félix-de-Montceau, Руїни абатства в Жижані, Франція

Абатство Сен-Фелікс-де-Монсо — це зруйнована готична монастирська церква на масиві Гардіоль над Жижаном. Її висока пласка стіна піднімається секціями, розділеними вертикальними контрфорсами, і пронизана високими вузькими стрілчастими вікнами з порожніми отворами та більшою стрілчастою аркою біля правого краю. Нижня частина стіни залатана й нерівна там, де випало каміння, а грубі блоки розкидані на землі внизу.

Сен-Фелікс-де-Монсо був жіночим монастирем: документ 1104 року за єпископа Годфруа з Магелонна вже його згадує, а заснування традиційно приписують єпископу Бермону де Лавезу з Безьє близько 1025 року. Черниці дотримувалися бенедиктинського статуту до 1167 року, коли Жан де Монлор запровадив цистерціанську реформу; у XV столітті вони знову стали бенедиктинками. 1514 року після частих пограбувань пріореса Бон Гарсабальд перенесла громаду за мури Жижана, а 1791 року монастир розпустили.

Назву пишуть і як Monceau; прислів'я близько 1332 року звучало «Saint-Félix de Monceau, 12 черниць, 13 колиск», кепкуючи з репутації громади. Монастирські сади відтворено, їх оглядають разом з руїнами. За місцем дбає Association de sauvegarde de l'Abbaye Saint-Félix de Montceau, заснована 1970 року.

Руїни стоять на хребті Гардіоль між Жижаном і Фронтіньяном; до них ідуть пішки стежками з Жижана, підйом рівномірний. Від 1970 року Association de sauvegarde de l'Abbaye Saint-Félix de Montceau, заснована з ініціативи Люка Рут'є, розчищає та реставрує це місце. Територію та відтворені монастирські сади можна оглянути.

Зі свого підвищеного положення в ясні дні відкриваються види в напрямку лагуни Той та Середземного моря, а на горизонті видно Сет і Марсельян. Ця панорама була стратегічно цінною для середньовічних мешканців і залишається несподіваним видом з руїн сьогодні.