Abbaye of Lure, Абатство в Люрі, Франція

Абатство Люр — колишній бенедиктинський монастир у Люрі, департамент Верхня Сона, чий збережений флігель монастирських спалень тепер займає підпрефектура. Цей флігель звели 1519 року і значно перебудували в другій половині XVIII століття, коли спальні перетворили на помешкання каноніків; його південно-східну частину розібрали через аварійність. Будівля межує зі ставом де ла Фон, джерелом Оньйону, а на вулиці Клебер збереглися канонічні будинки XVIII століття.

Абатство заснував на початку VII століття святий Десле, і воно століттями зберігало незалежність, а абати мали ранг князя імперії. Автономний статус завершився 1678 року, коли абатство включили до більших адміністративних структур.

Назва Lure походить, ймовірно, від латинського lutum — болото, нагадуючи про драговину біля ставка де ла Фон, де святий Десль заснував монастир 611 року. Останню монастирську церкву, зведену між 1750 і 1755 роками, продали після Французької революції та розібрали 1797 року, тож жодна монастирська церква не збереглася. На вулиці Клебер стоять каноніцькі будинки XVIII століття.

Збережене монастирське крило 1519 року стоїть біля ставка де ла Фон, джерела Оньйону, і нині слугує будівлею субпрефектури округу Люр. Його видно з дороги вздовж води; канонічні будинки XVIII століття розташовані на сусідній вулиці Клебер. Останню абатську церкву, зведену 1750–1755 років, продали й розібрали 1797 року, тож на місці церкви вже немає.

Уціліла будівля, де нині розміщується субпрефектура, була зведена 1519 року як спальня ченців. У другій половині XVIII століття, після секуляризації 1765 року, спальні переобладнали на помешкання для каноніків, а південно-східну частину крила розібрали через аварійний стан.