Honcourt Abbey, Бенедиктинське абатство в Сен-Мартен, Франція

Абатство Онкур було бенедиктинським монастирем поблизу Сен-Мартена, зведеним на місці давнього мисливського павільйону. Його церква, розпочата 1186 року й завершена 1286 року за абата Конрада III, була круглою з прилеглим прямокутним хором, подібно до церкви в Отмарсгаймі. Абатиса з Андлау наказала розібрати її 1782 року; нині нічого не лишилося.

Монастир засновано 1000 року за імператора Оттона III графом Вернером Ортенбурзьким разом із братом Гуго як співзасновником; під абатом Теогером із Св. Георгія (1088–1119) він прийняв Гірзауську реформу. Бургундські війська Карла Сміливого пограбували його у 1473–74 роках, а в квітні 1525 року селянська війна знищила монастирські будівлі. Останній абат Пауль Фольц перейшов у протестантизм; рештки продано абатству Анделау 1599 року, яке знесло їх 1782 року.

Назва абатства походить від Гуго, легендарного співзасновника, чий мисливський павільйон стояв на цьому місці. Гірзауська реформа, запроваджена абатом Теогером зі Св. Георгія в Шварцвальді, сформувала монастирське життя. Різьблений вівтар, ймовірно роботи Сікстуса Шультгайса, під час селянського повстання 1525 року перенесли до церкви у Вілле, а згодом забрали лотаринзькі війська.

Місце розташоване в Сен-Мартені та має обмежену доступність, оскільки на землі видно лише археологічні залишки. Відвідувачам слід виділити час, щоб уважно дослідити руїни, оскільки на території мало зручностей або позначених стежок.

1516 року імператор Максиміліан I наказав відкрити гробницю, щоб перевірити легенду про похованого там велетня. Рештки належали Гуго, графу Райхенберзькому, а не абатові. Стегнову кістку завдовжки 32,48 см узяли за доказ; помножена на вісім, вона дала зріст 259 см. Кістки співзасновників Вернера й Гуго знайшли перемішаними.