Manoir de Limoëlou, Садиба в Сен-Мало, Франція

Маноір де Лімоелу — садиба XVI століття в районі Ротенеф у Сен-Мало, зведена з грубого сіро-коричневого каменю під стрімким шиферним дахом. З довгого фасаду виступає кругла кам'яна вежа з конічним шиферним дахом, а всі двері й вікна мають червоні рами. Близько 1545 року Жак Картьє додав поверх і фасадну вежу, використавши корабельне дерево як будівельний матеріал.

Садиба була побудована в XV столітті, а пізніше придбана мореплавцем Жаком Картьє в 1541 році після завершення його експедицій до Канади. Картьє перетворив її на свою резиденцію і провів свої останні роки, документуючи там свої відкриття.

Назва походить з бретонської: Limoëlou, «лисий пагорб», через вітряну височину, де дерева рідкісні. 1893 року назву Limoilou дали муніципалітету в Квебеку, нині це сектор Ла-Сіте-Лімуалу в місті Квебек, з церквою Сен-Шарль-де-Лімуалу та кварталом В'є-Лімуалу, поблизу місця, де Картьє зимував 1535 року. Фонд Макдональда Стюарта купив садибу 1978 року і 1984-го, до 450-річчя дослідження Канади, відкрив музей Картьє; 2012 року передав її Сен-Мало.

Відвідувачам слід зателефонувати заздалегідь, щоб підтвердити години роботи та забронювати екскурсії з гідом, оскільки розклад змінюється залежно від сезону. До об'єкта легко дістатися на автомобілі, він розташований у Сен-Мало, місті, доступному з навколишніх районів.

Назва походить з бретонської: Limoëlou, «лисий пагорб», через вітряну височину над Ротенефом, де дерева рідкісні. 1893 року ім'я Limoilou отримала нова громада у Квебеку, нині частина La Cité-Limoilou у місті Квебек, поблизу місця, де Картьє зимував 1535 року.