Ancienne Visitation de Caen, Колишній монастир у Кані, Франція

Старовинна Візитація в Кані — це триповерхова кам'яна монастирська будівля з блідо-бежевим фасадом, поділеним пласкими пілястрами, під стрімким сланцевим дахом із заокругленими люкарнами. Центральна частина трохи виступає вперед під кривим фронтоном, а внизу по центру — темно-сині двері. Монастирські будівлі зведено з 1632 по 1647 рік навколо квадратного подвір'я, у 1650-х роках облаштованого як cloître.

Шість сестер-візитанток оселилися в Кані 1631 року і 16 грудня 1632 року купили старий маєток із п'ятьма акрами обнесеної муром землі. У 1632–1647 роках Марі-Елізабет де Мопеу замовила Гійому Бродону будівництво монастирських споруд навколо квадратного подвір'я, яке в 1650-х роках облаштували як cloître; церкву звели у 1648–1661 роках коштом родини д'Аркур, що отримала там усипальницю. Сестер вигнали 1792 року, а на початку XIX століття монастир став казармою.

Назва походить від Ордену Відвідання, заснованого в Ансі в 1610-х роках Франсуа де Саль і Жанною де Шанталь. Громада в Кані оселилася 1631 року в будинку на rue Saint-Jean, а 1632 року — у колишньому маєтку з голубником і садом. Сестри утримували пансіон і протягом 1644–1649 років коротко керували інститутом Notre-Dame du Refuge для розкаяних повій.

Пам'ятка розташована на вулиці Рю Капоньєр і не відкрита для публіки щодня. Відвідування зазвичай можливе під час спеціальних заходів спадщини або за попередньою домовленістю для груп.

Монастир засновано 1631 року, коли шість черниць із Ліона оселилися в будинку на вулиці Сен-Жан, а 16 грудня 1632 року вони придбали старий маєток із голубником і садом. Церкву, збудовану протягом 1648–1661 років, освятив 8 квітня 1668 року єпископ Байє, монсеньйор де Немон.