Château de la Martinière, Замок в стилі ампір у Б'єврі, Франція

Шато-де-ла-Мартіньєр стоїть на вулиці Леон-Міньот, 9, у центрі Б'євра, в долині Б'євр. Його зведено з жорнового каменю та потинькованого вапняку: вузький двоповерховий головний корпус, на північному фасаді розширений виступом із фронтоном, з квадратним східним крилом; симетричне західне крило розібрали в XIX столітті. Довгі схили сланцевого даху вкривають мансардовий верхній поверх.

Збудований між 1740 і 1765 роками для Жермена Пішо де Ла Мартіньєра, хірурга й державного радника Людовика XV, а згодом Людовика XVI, коли Б'євр перебував під впливом сусіднього Версаля. 1810 року його придбала родина Дольфус; у XIX столітті західне крило розібрали, а фасади головного корпусу змінили, 1890 року перебудували господарські споруди. Під час німецької окупації замок реквізували, після визволення він перейшов до департаменту Сена-і-Уаза, 19 вересня 1963 року його внесли до реєстру історичних пам'яток, а 2018 року мерія Парижа продала його генеральній раді Ессонну.

Замок названо на честь Жермена Пішо де Ла Мартіньєра, хірурга Людовика XV і Людовика XVI, для якого його збудували. Родина Дольфус придбала маєток 1810 року, а західне крило розібрали в XIX столітті. Господарські будівлі перебудували 1890 року.

Замок розташований на вулиці Леон-Міньот, 9, у центрі Б'євра, у долині Б'євр, поблизу меж Івліну та О-де-Сен. Його парк у 1985–1990 роках поділили на невеликі закриті житлові комплекси, щоб профінансувати перебудову й утримання маєтку; ці землі тепер приватні. Будівлю видно з вулиці.

Західне крило зруйнували у XIX столітті, залишивши головний корпус і квадратне східне крило; північний фасад зберігає виступ, увінчаний фронтоном. 1890 року перебудували господарські споруди. У 1985–1990 роках парк поділили на малі закриті садиби, щоб профінансувати перебудову й утримання маєтку.