Clos Jouve, Парк у 4-му окрузі Ліона, Франція

Кло Жув — міський парк на плато Круа-Русс, розбитий між бульваром де ла Круа-Русс і вулицею П'єр-Дюпон. У центрі — велика прямокутна ділянка темного перекопаного ґрунту, облямована з двох боків іржаво-коричневими сталевими плитами врівень із світлим бетонним покриттям; у ній стоять тонкі безлисті молоді дерева, а ліворуч — прямокутний дерев'яний каркас із стовпів і балок. Позаду ділянки мощена доріжка проходить повз ряд дерев до світлих багатоповерхових будинків із сірими дахами.

Ділянка входила до картезіанського монастиря Лі Сен-Еспрі, заснованого 1585 року, чиї землі 1791 року продали як національне майно. У XIX столітті родина Жув володіла виноградником і продала його Військовому міністерству; від 1840 року солдати форту Сен-Жан проводили тут навчання, а поруч поставили невелику казарму. 1850 року заснували перше офіційне товариство гри в буль «le Clos Jouve», і майданчик із шістнадцятьма доріжками став найбільшим у Ліоні, перш ніж у 2019–2020 роках його перетворили на громадський сад.

Посеред саду сферична скульптура нагадує Фанні, яку мусив поцілувати гравець у буль, що завершив партію, не набравши жодного очка. За легендою, Фанні була дівчиною з цього кварталу. Парк замінив шістнадцять майданчиків для ліонського булю, а перше офіційне ігрове товариство, також назване «le Clos Jouve», заснували тут 1850 року.

Ділянка простягається між бульваром де ла Круа-Русс і вулицею П'єр-Дюпон, а в 4-му окрузі межує також з вулицею Ансельм. Автобуси й тролейбуси TCL ліній C13, C18, 2, 45 і S4 зупиняються на зупинці Clos Jouve. Парк відкрили для публіки в лютому 2020 року після робіт, розпочатих 2019 року.

Молоді дерева в парку мають випалені написи на захисних планках, що ідентифікують такі види, як бургундський дуб, японська пагода, граб і китайська мильна ягода. Ці позначки дозволяють відвідувачам дізнатися про різні типи дерев під час прогулянки територією.