Col de Panissars, Гірський перевал та археологічна пам'ятка на кордоні Франції та Іспанії

Коль-де-Паніссар — перевал висотою 325 м на західному краю масиву Альбера, на кордоні між Ле-Пертус і Ла-Жонкера, на захід від пагорба з фортом Бельгард. На перевалі розташовані руїни бенедиктинського пріорату Санта-Марія-де-Паніссар, збудованого над великою римською спорудою, ототожненою з Mansio Summum Pyrenaeum, та французький військовий цвинтар. На лісистому хребті над ним височіє висока квадратна кам'яна вежа.

Перевал був місцем переходу ще з доісторичних часів, а згодом з'єднав римські дороги Віа Доміція і Віа Августа в точці під назвою Сумум Піренеум. Помпей звів там свій трофей після перемоги в Іспанії; його рештки віднайшли 1983 року. 30 вересня та 1 жовтня 1285 року військо Петра Великого Арагонського знищило тут армію Філіпа III Французького, завершивши Арагонський хрестовий похід; Філіп помер за кілька днів у Перпіньяні.

Назва Паніссарс походить від латинського panis, хліб, адже на перевалі мандрівники знаходили їжу. У XI столітті тут збудували бенедиктинський монастир, присвячений Діві Марії, на шляху до Сантьяго-де-Компостела; його руїни лежать поруч із римським об'єктом. На перевалі стоїть і стара митна вежа буро.

Перевал лежить між Ле-Пертусом і Ла-Жонкерою, трохи на захід і нижче від пагорба з фортом Бельгард; оскільки національна дорога й автострада проходять сусіднім перевалом Пертус, сюди дістаються пішки. Римські рештки та пірамідальний прикордонний знак № 567 1764 року стоять приблизно за 250 м на захід від перевалу, біля водойми й редуту Паніссар.

Розкопки виявили фрагменти римського пам'ятника, зведеного давнім воєначальником, який був прихований протягом століть. Відкриття показує, наскільки важливим був цей гірський перехід для військового контролю в давнину.