Dolmen de Penhap, Дольмен на Île-aux-Moines, Франція

Дольмен де Пенап — це коридорна гробниця з вигнутим коридором із трьох ортостатів і одного верхнього каменю, що веде до чотирикутної камери, обмеженої дев'ятьма ортостатами. Вони підтримують єдиний верхній камінь завдовжки 4,8 м, завширшки 3,6 м і завтовшки 0,95 м. Ліва опора біля входу (C1) має гравіювання на зовнішньому та внутрішньому боках.

Дольмен є єдиним збереженим із низки споруд, які колись були вкриті 80-метровим каїрном, значною мірою зруйнованим уже 1825 року. Абат Жозеф Мае 1819 року побачив ряд малих курганів із пірамідальним менгіром на найсхіднішому. П. Лукас склав план 1852 року, а Альфонс Морісе досліджував його 1877 року, не знайшовши археологічного матеріалу. 29 жовтня 1979 року його класифіковано як історичну пам'ятку.

Перша плита ліворуч від входу до камери (ортостат C1) має два вигравірувані мотиви. А. де Мортіє прочитав внутрішній як сокиру в піхвах; Серж Кассен пропонує кальмара на внутрішньому боці й кашалота на зовнішньому. Зовнішній мотив, «hache-charrue», повторюється в Мане-Люд, Кермаяр, Гавріні та Ер-Гра. У XIX столітті в камері жила родина рибалок.

Дольмен розташований на півдні острова Іль-о-Муан, поблизу Пуент-де-Пенап, на голому піщаному ґрунті, до якого ведуть стежки острова; опорні камені стоять у низькій рослинності, тож пильнуйте, куди ступаєте поміж камінням. Камера заввишки близько 1,8 м, вхід через зламаний коридор завдовжки приблизно 3 м: зазирнути можна, але стояти на повен зріст усередині ні.

У XIX столітті камера слугувала житлом родині рибалок, а Альфонс Морісе, який досліджував її 1877 року, не знайшов жодного археологічного матеріалу. Перший ортостат ліворуч від входу до камери має два різьблення: Серж Кассен читає на внутрішньому боці кальмара, а на зовнішньому — кашалота, тоді як раніше вбачали сокиру з руків'ям і «плуг-сокиру».