Gouffre des Vitarelles, Печера-колодязь у Граматі, Франція

Гуфр-де-Вітарель — це провальна долина на плато Косс-де-Грама: лійкоподібна западина завглибшки 78 метрів і завдовжки близько 440 метрів по колу, що відкривається у вапняковому плато на висоті 310 метрів. Західний схил, обладнаний рейками для вагонеток, вкритий рослинністю; протилежна скеля стрімка. На дні розташований занедбаний дослідний майданчик, а за кілька метрів над підніжжям скелі б'є мале джерело, описане Мартелем 1894 року.

1894 року Едуард-Альфред Мартель описав мале джерело в доліні під час перших досліджень підземного русла Уїсс. 1948 року біля підніжжя скелі прокопали горизонтальний вхідний тунель завдовжки 8 м, завширшки 2 м і заввишки 2,5 м, і того ж року Алінат-сифон дослідили з аквалангом. Ділянка лежить у огородженій зоні CEA Gramat, а на дні доліни стоїть занедбана експериментальна установка.

Назва походить з окситанської: «Abitarèlas» означає малі житла, а «Vitarelle» — помилкова французька передача південної вимови, як зазначив Адольф Жоанн у своєму географічному словнику 1890 року. Вхід лежить на території військового об'єкта CEA Gramat, а залізниця з Грама до Родеза на поверхні повторює русло підземної річки.

Місце лежить у межах огородженої території CEA Gramat, військової зони, підпорядкованої Délégation générale de l'armement, тому доступ обмежений. До входу ведуть горизонтальним тунелем, викопаним 1948 року, який закритий бетонною стіною завтовшки один метр із лазом і кубічною кліткою зі стороною два метри. Під нею шахта глибиною 50 м і діаметром 1,60 м веде до викопної галереї та річки на висоті 186,7 м.

Підземна річка названа на честь цієї лійки: Рів'єр-де-Вітарель дренує близько 170 км² північно-східної частини плато Косс-де-Грама, живиться водою Уїс, що зникає в Теміні, та Франсес у Темінетті. Біля місця посадки вона тече на висоті 186,7 м, виміряній по скелі її русла.