Goule de Foussoubie, Вхід до печери в Лабастід-де-Вірак, Франція

Гуль-де-Фуссубі — головний вхід карстової системи на території комун Ваньяс, Лабастід-де-Вірак і Салавас в Ардеші, за 1,5 км на північний захід від Лабастід-де-Вірак. Її галереї сягають понад 23 км за перепаду висот 138 м. Отвір — високий овал у вивітреному сірому камені, з мохом на скелі довкола; усередині підлога спускається схилом із світло-коричневої землі й каміння до вологого русла.

Дослідження цієї системи з XVIII століття залучало багатьох спелеологів, зокрема Жуля де Мальбоса. З 3 по 7 червня 1963 року гроза спричинила паводок, через який зникли спелеологи Жан Дюпон і Бернар Раффі з ліонської групи «Vulcain»; шахту в Самоені у Верхній Савої назвали gouffre Jean-Bernard на їхню честь. Фотографії, зроблені 17 листопада 2006 року, засвідчують силу тутешніх паводків.

Назва «goule» походить від окситанського «gola», що означає рот або горло; окситанською місце записується як «Gola de Fossobia». Вхід поглинає стічні води улоговини площею близько 5 км² на території громад Ваньяс, Лабастід-де-Вірак і Салавас і віддає їх в Ардеш через вихід за 800 м вище Пон-д'Арк, за 3,4 км по прямій від входу.

Вхід лежить за 1,5 км на північний захід від Лабастід-де-Вірак; джерело виходить за 3,4 км, за 800 м вище Пон-д'Арк. Грозові паводки небезпечні, що засвідчують фото від 17 листопада 2006 року. Спелеологія тут потребує підготовки й спорядження.

Печерна система є домом для спеціалізованих тварин, які зустрічаються лише в цьому карстовому середовищі, включаючи безбарвних ракоподібних та ендемічних амфіпод. Ці рідкісні форми життя показують, як печери утворюють повністю ізольовані екосистеми з власним унікальним тваринним світом.