Glacières de Versailles, Система зберігання льоду у Версалі, Франція

Гласьєр де Версаль — це підземні льодосховища з круглими спорудами, що сягають глибини 30 метрів, обкладені соломою для підтримки низьких температур. Об'єкт збирав лід взимку та зберігав його компактними шарами, щоб постачати заморожену воду палацовим кухням цілий рік.

Перші льодовні збудували за Людовика XIII; згодом Людовик XIV мав тринадцять у парку — біля млинів Клані, у Потаже, біля Менажері, у Тріаноні та в кварталі Парк-о-Серф. Підземні льодовні Тріанона, закриті системою подвійних дверей, влаштував Людовик XIV 1686 року, і вони діяли до 1909 року. Збереглися три: дві круглі в Пті-Тріаноні та одна в Саторі.

Лід узимку вирубували з Великого каналу або ставка швейцарців поденні робітники сокирами, теслами, молотами й гаками. Ним охолоджували напої, робили сорбети та боролися з гарячкою. Два підземні льохи в Тріаноні, закриті системою подвійних дверей, замовив Людовик XIV 1686 року.

Дві збережені льодівні Петі-Тріанона розташовані під землею і закриті системою подвійних дверей, тож усередину потрапити не можна; круглі кам'яні споруди видно ззовні. Третя стоїть у Саторі. До солом'яних дахів і грубих кам'яних стін ідуть пішки стежками парку, а бруківка перед входом нерівна.

Дві збережені льодовики в Малому Тріаноні підземні й закриті системою подвійних дверей; Людовик XIV звелів спорудити їх 1686 року, і вони діяли до 1909 року. Третя стоїть у Саторі. Лід рубали в Гран-Каналі та ставку Швейцарців сокирами, молотами й гаками.