Hôtel de Clisson, Приватний особняк у 3-му окрузі Парижа, Франція.

Отель де Кліссон — паризький особняк на розі вулиць Фран-Буржуа і Архівів у кварталі Маре, 3-й округ. Від резиденції Олів'є де Кліссона XIV століття лишилася тільки укріплена брама на вулиці Архівів із виступними вежами під дахами у формі перечниць — єдиний видимий слід приватної архітектури XIV століття в Парижі. Решта належить отелю де Субіз, перебудованому з 1705 року архітектором П'єром-Алексі Деламером і нині приналежному Національному архіву.

Олів'є де Кліссон, конетабль Франції, розпочав у 1371 році будівництво особняка на землі за муром Філіпа Августа. У 1420–1435 роках його конфіскували англійські окупанти, а в червні 1424 року передали Джону Ланкастеру, герцогу Бедфорду. У 1553 році Франсуа де Лоррен, герцог Гіз, та Анна д'Есте купили його і звеліли перебудувати як Отель де Гіз. У 1700 році принцеси Конде й Ганновера продали його Франсуа де Роган-Субізу та Анні де Роган-Шабо, які у 1705–1709 роках доручили П'єру-Алексісу Деламеру звести новий фасад і колонаду двору.

Назва походить від Олів'є де Кліссона, який розпочав будівництво садиби 1371 року; збереглася лише його укріплена брама з виступними вежками й дахами у формі перечниць на вулиці Архівів. У XVI столітті Гізи зробили її осередком Католицької ліги, а стара вартівня відома тим, що під час релігійних воєн приймала лігерів.

Будівля функціонує як частина Національного архіву Франції, і її можна відвідати, щоб ознайомитися з історичними документами та архітектурою. Вона розташована в центрі району Маре, легко доступна пішки та оточена магазинами й ресторанами.

Укріплена брама на вулиці Архівів із двома виступними вежами під дзвоноподібними дахами — єдиний видимий залишок приватної архітектури XIV століття в Парижі. Вона походить від особняка, який Олів'є де Кліссон почав будувати 1371 року за мурами Філіпа Августа.