Hôtel de Maisons, Приватна резиденція в 7-му окрузі Парижа, Франція

Отель де Мезон на rue de l'Université, 51 — приватна садиба початку XVIII століття, розпочата 1706 року за планами П'єра Кайєто, відомого як Лассюранс. З вулиці брама з блідо-жовтого каменю з двома круглими колонами обрамляє темно-зелені двопільні двері з круглими рельєфними мотивами та латунним кільцем; обабіч основи дві червоні таблички, а на правій стіні — мала чорна табличка з числом 51.

Франсуа Дюре, президент Великої ради, збудував цей особняк від 1706 року за планами П'єра Каєто, відомого як Лассюранс; 1707 року він був майже готовий, коли його придбав маркіз де Мезон Клод де Лонгей, вимагаючи значних переробок. Інтер'єр перебудував у 1749–1751 роках П'єр Муре для маркіза де Суайкур, а портал датується 1783–1784 роками. Від 11 червня 1926 року будівля внесена як історична пам'ятка.

Будинок має кілька назв: hôtel de Maisons — від Клода де Лонгей, маркіза де Мезон, який купив його 1707 року; hôtel de Soyecourt — від маркіза де Соайкур, який замовив переробку інтер'єру в 1749–1751 роках; hôtel Pozzo di Borgo — від родини, яка перебудувала його в XIX столітті. Карл Лагерфельд орендував західне крило з 1978 року до продажу 2010 року.

Особняк є приватною резиденцією на rue de l'Université, 51 у 7-му окрузі Парижа, і всередину не пускають. З тротуару видно вуличний фасад: браму з блідо-жовтого каменю з двома круглими колонами, пласким антаблементом і карнизом та темно-зелені двудверні двері з різьбленими круглими мотивами й латунним кільцем. Обабіч дверей дві круглі червоні таблички, а на правій стіні невелика чорна табличка з числом 51.

Портал з боку вулиці датується 1783–1784 роками і довго приписувався Клоду-Нікола Леду. У другій половині XX століття будівлю поділили на квартири, і перед продажем 2010 року вона мала 16 співвласників, серед них Філіп Поццо ді Борго. Карл Лагерфельд орендував західне крило з 1978 року.