Hôtel de Salm-Dyck, Класичний приватний особняк у 7-му окрузі Парижа, Франція

Отель де Сальм-Дик на rue du Bac, 97 — це багатоповерхова кам'яна будівля з двома крилами, що сходяться в вигнутому центральному ризаліті. Ліве крило має сірий сланцевий мансардовий дах із слуховими вікнами; високі прямокутні вікна правого крила обрамлені світлими віконницями, а на верхніх поверхах — низькими чорними чавунними перилами. Центральний ризаліт має великі арочні вікна, а вхід — це високі чорні двопільні двері з панелями, оздобленими рельєфними завитками, і напівкруглим вікном-фрамугою з овальним медальйоном.

Будівлю зведено 1722 року для П'єра Анрі Леметра, власника замку Маре, можливо, архітектором Франсуа Дебіа-Обрі. 1726 року вона перейшла до маршальші-герцогині де Грамон, уродженої Марі Крістін де Ноай, яка видала тут свою доньку за герцога де Рюффека, старшого сина Сен-Сімона. 1809 року її придбав граф Жозеф де Сальм-Райфершайдт-Дик і близько 1810 року замовив оздоблення першого поверху в стилі ампір архітектору Антуану Водуає та художнику Жану-Жаку Лагрене. Від 25 травня 1982 року це пам'ятка історії.

Назва Сальм-Дик походить від графа Жозефа де Сальм-Райфершайдт-Дика, який придбав особняк 1809 року і 1816 року став князем Сальм. Його дружина Констанс де Теїс влаштовувала тут літературний салон. Кімнати першого поверху, оздоблені близько 1810 року в стилі ампір Антуаном Водуайє та Жан-Жаком Лагрене, внесено до переліку історичних пам'яток.

Отель де Сальм-Дик стоїть на rue du Bac, 97, у 7-му окрузі; найближча станція метро — Rue du Bac. Це приватний особняк, тому інтер'єр не відкритий як музей і регулярних екскурсій немає. З вулиці видно різьблені двері з двома стулками та вивіску «JOUR ET NUIT».

Будівлю довго називали hôtel de Ségur на честь віконта де Сегюра, який володів нею за часів революції. Назва змінилася з графом Жозефом де Сальм-Райффершайдт-Діком, який купив її 1809 року і 1816 року став князем Сальм. Дві таблички біля дверей мають написи «97» і «JOUR ET NUIT».