Le Pavé, Гірська вершина в Ізері, Франція

Ле Паве — вершина висотою 3823 м у масиві Екрен, топографічний вузол, де довгий південний гребінь з'єднується з аретою Мейє, що йде від піку Гаспар. Його південна стіна заввишки 400 м має доломітовий вигляд і містить маршрути високої складності на якісному гнейсі. Західна стіна спадає до верхів'я льодовика Етансон, північна — до верхів'я Glacier Supérieur du Lautaret, а під південною стіною лежить Glacier Supérieur des Cavales.

Перше сходження здійснив 19 липня 1879 року Вільям Огастес Кулідж із провідниками Крістіаном Альмером-батьком і сином по західній стіні. Південну стіну висотою 400 м доломітового характеру пройшли 25 червня 1944 року Гастон Ребюффа і Мішель Шевальє; маршрут «Voyage au pays de l'oxygène rare» з'явився у 1997-1998 роках. 28 квітня 1933 року поляк Єжи Гольч самотужки зробив перше зимове сходження, виживши після падіння з 620 м на льодовик Етансон.

Південна стіна заввишки 400 м, що своєю стрімкістю нагадує доломіти, має маршрут Ребюффа, пройдений 25 червня 1944 року Гастоном Ребюффом і Мішелем Шевальє. У 1997-1998 роках Жан-Мішель Камбон, Жиль Креспі, Ален Дюпакі, Ерве Гільяреллі, Грег Соже та Ерік Десрео проклали тут «Voyage au pays de l'oxygène rare». Порода — якісний гнейс.

Сходження вимагає альпійського досвіду та відповідного спорядження для скельних і снігових умов. Відвідувачам слід планувати ранній старт і уважно стежити за погодою, оскільки умови на цій висоті можуть змінюватися швидко.

28 квітня 1933 року поляк Єжи Гольц самотужки здійснив перше зимове сходження; відірвався скельний блок, і він упав 620 метрів на льодовик Етансон, залишившись живим. Перевал Коль-дю-Паве (близько 3535 м) часто використовують для переходу з долини Кло-де-Каваль до долини Етансон.