Mare à Goriaux, Біологічний заповідник у Ремі, Франція

Маре-а-Горйо — це озеро просідання ґрунту внаслідок гірничих робіт площею 90 гектарів і завглибшки щонайбільше 1,3 метра, біля підніжжя плаского терикону в державному лісі Рем-Сент-Аман-Валле. Водна поверхня, очеретяні зарості та лісисті береги входять до 270-гектарного біологічного заповідника, яким керує Office National des Forêts.

Гірничі осідання над шахтами Аренберг і Віконь почалися близько 1916 року й спершу утворили три ставки: Бассі, Обрі та Горіо. Опускаючись нижче рівня ґрунтових вод, вони розширювалися й близько 1930 року злилися в одне озеро, назване за місцевим діалектним словом «свині». 1968 року створено орнітологічний заповідник, 1982 року — керований біологічний заповідник; 1987 року ONF купила терикон.

Назва походить від патуа goriot, свиня: колишня mare à cochon завдячує назвою свиням, що тут рили. Нині озеро приваблює спостерігачів за птахами, зафіксовано близько 300 видів, зокрема великого пірника та скопу. Узимку тут зимують тисячі качок, а водойма слугує зупинкою під час міграції.

Маркований пішохідний маршрут завдовжки 6,5 км перетинає територію й проходить поблизу Труе-д'Аранберг. Заповідник лежить у державному лісі Рем-Сент-Аман-Валле, а плаский терикон має близько 2 км завдовжки та 20–30 м завширшки. Від весни до осені біля берегів може бути багато кліщів, тож тримайтеся стежок.

Плаский терикон біля озера має два кілометри завдовжки, але лише 20–30 метрів завширшки; така форма вказує на початок гірництва в цій місцевості. На відміну від старіших териконів при шахтах, цей насипали здалеку завдяки паровій машині. Першою породою, що тут укорінилася, була береза бородавчаста.