Арденнський масив, Гірський масив у східній Бельгії та північній Франції

Арденнський масив — це осердя природного краю Арденни, поділеного між Бельгією, Францією та Люксембургом і продовженого в Німеччині масивом Айфель. Це низка округлих хребтів, причому лісистий схил на передньому плані частково закриває вищі ділянки позаду; схили всіяні полями й невеликими світлими селами. Найвища точка — сигнал де Ботранж, 694 м.

Масив є еродованим залишком гірського ланцюга, колись високого, як Альпи, західною частиною Рейнських Сланцевих гір у герцинському поясі. Його серпоподібна форма повторює варисційські складки. Після тривалого пенепленізації кайнозойське підняття омолодило рельєф і змусило Маас прорізати антикліналі та синкліналі між Шарлевіль-Мезьєром і Намюром.

У регіоні є кілька середньовічних абатств, як-от Орваль, Сен-Юбер і Ставло, які продовжують слугувати місцями паломництва та зберігають своє початкове релігійне призначення. Ці монастирі формують ландшафт і приваблюють відвідувачів, які хочуть відчути і духовність, і місцеві ремесла, як-от пивоваріння та виготовлення сиру.

Маас перетинає масив від Шарлевіль-Мезьєра до Намюра, прорізаючи низку антикліналей і синкліналей; лісистий хребет на передньому плані часто приховує лінію хребта позаду. Рельєф дає долини й короткі підйоми, типові для арденнських класик. Найвищі землі лежать у провінції Льєж навколо signal de Botrange.

«Червоний мармур Фландрії», який тут добували, — не мармур, а франський вапняк віком близько 380 мільйонів років, що утворився в теплому мілкому морі й багатий на брахіопод. Його використано в Дзеркальній галереї Версалю та в Шантії; мармурова промисловість осіла в Рансі.