Mont Serein, Гірська вершина у Воклюзі, Франція

Мон-Серен — другорядна вершина висотою 1437 м на північному схилі Мон-Ванту, у комуні Бомон-дю-Ванту. Вапнякові схили показують оголену сіру й білу скелю, розсіяні дерева та суху траву. Біля підніжжя стоїть довга низька будівля з сірим дахом, поруч — чорно-жовтий смугастий стовп.

Розвиток як зони відпочинку розпочався наприкінці 1920-х років завдяки зусиллям письменника та альпініста П'єра де Шампевіля. Його ініціатива заклала основу для нинішнього використання місця як місця відпочинку.

Мон-Серен завдячує назвою латинському «гора спокою», що вказує на захищене розташування під вершиною Ванту. Лижна станція на його схилах постала випадково: загублена лижа, що з'їхала з вершини через ущелину Фонфіоль на плато, змусила відкрити це місце заново. Доти плато використовували лише пастухи для літнього випасу.

До Мон-Серен веде департаментська дорога 974, що сполучає Малосен із вершиною Ванту; громадський транспорт курсує з Карпантра до Мон-Серен через Малосен. Лижна зона простягається від 1400 до 1800 метрів: 12 км гірськолижних трас, які обслуговують 9 бугельних витягів, 7 км лижних трас і 8 км маршрутів для снігоступів. У липні та серпні після обіду на трасі де-ла-Лізьєр спускаються на девалькарті.

Назва вершини французькою означає «спокійний», але відомою її зробив заблукалий лижник: на початку 1930-х лижник, що спустився з вершини Ванту яром Фонфіоль, потрапив на це плато, яке доти використовували лише пастухи як літнє пасовище. Тоді ж відкрили другорядну дорогу через Мон-Серен, що з'єднала Малосен із вершиною Ванту.