Pierre aux Moines, Менгір та археологічна пам'ятка в Кламарі, Франція

П'єр о Муан — це брила пісковику з Фонтенбло висотою 2,20 м у Буа-де-Кламар, у лісі Медон на території комуни Кламар. Її ширина становить 2,10 м біля основи та 0,70 м на вершині, товщина — 0,55 м біля основи та 0,28 м на вершині, і вона заглиблена в землю на 0,25 м. Її трохи плеската вершина, ймовірно, є наслідком багатовікового використання як точильного каменю для ножів. Поруч лежать інші повалені брили, зокрема плита пісковику розміром 1,85 м на 1,60 м.

У лісі Медон засвідчено два вертикальні камені — П'єр о Муан і П'єр де Шале; карта Ніколя де Фера 1708 року розміщує П'єр о Муан на перехресті, яке зникло з прокладанням авеню Клод-Требіньо близько 1960 року. 1865 року Ежен Робер уже не згадував П'єр де Шале, і видимий блок нині вважають саме цим каменем, а справжня П'єр о Муан зникла. Внесення до пам'яток 1895 року під назвою П'єр о Муан закріпило цю плутанину.

Назва Pierre aux Moines (Камінь Ченців) закріпилася за цим блоком, який тепер визначають як Pierre de Chalais. На північно-північно-східному боці жолобок у формі «U» заввишки 26 см і завширшки 21 см потрактовано як похоронне намисто; абат Брейль твердив, що бачить у верхній частині очка, але нині їх не видно.

Камінь стоїть у Bois de Clamart, кламарській частині лісу Медон, на території комуни Кламар (О-де-Сен). Старий перехрестя, де його позначали давні карти, зникло з прокладанням авеню Клод-Требіньо близько 1960 року, тож підходити слід лісовими стежками Bois de Clamart, а не від цієї авеню. Після вирубки 1893 року місце стало доступнішим.

Камінь, який видно сьогодні, імовірно, не справжній П'єр-о-Муан, а П'єр-де-Шале; справжній камінь зник. На карті Ніколя де Фера 1708 року він стояв на перехресті, яке близько 1960 року зникло через авеню Клод-Требіньо. Охоронний статус 1895 року закріпив хибну назву.