Malouinière du Bosc, Маєток у Сен-Мало, Франція.

Малуїньєр дю Боск — великий маєток зі світлого каменю при в'їзді до села Кельмер на березі Ранс у Сен-Мало. Центральний корпус має виступний вхідний ризаліт із вигнутим фронтоном, обабіч нього — два нижчі крила під стрімким шиферним дахом із трьома високими димарями та малими слуховими вікнами. Старий маєток перетворено на господарські будівлі, а дім відкривається через ґанок на перспективу зеленого килима.

Садибу зведено між 1715 і 1718 роками для судновласника П'єра ле Фер де ла Содра та його дружини, вдови Магона де ла Шиподьєра; вона належала родині Магон, судновласників і каперів із Сен-Мало. Розташований навпроти, на іншому березі гирла Ранс, Монмарен звів 1760 року Аарон-П'єр Магон дю Боск, і тоді він мав того самого власника. Садиба, парк і мури огорожі внесені до переліку історичних пам'яток 19 жовтня 1994 року.

Назва malouinière походить від Сен-Мало: це заміські садиби, які будували судновласники й корсари міста. Ле-Боск зведено за тим самим зразком, що й Ла-Шиподьєр і Ла-Балю, які також належали родині Магон, що джерело називає рідкістю. У парку білі мармурові погруддя, привезені з Італії, уособлюють пори року навколо ротонди ґанку.

Маєток розташований поблизу Сен-Мало вздовж річки Ранс, і до нього можна дістатися пішки через територію. Планування дозволяє відвідувачам побачити будівлі та садові зони разом за один візит.

Боск збудували за тим самим зразком, що й малуїньєри де ла Шиподьєр і де ла Балю, які також належали родині Магон, що джерело називає досить рідкісним. Старий маєток перетворили на господарські будівлі, а житловий будинок відкривається через ґанок і перспективу із зеленим килимом. Білі мармурові погруддя, привезені з Італії, що нагадують про пори року, підкреслюють ротонду ґанку.