Ouvrage Bois-du-Four, Військова фортифікація та музей у Віллер-ла-Монтань, Франція.

Увраж Буа-дю-Фур — це одноблокова фортифікація лінії Мажино на височині у Вілле-ла-Монтан, спроєктована як унітарна подвійна каземата. Єдиний бойовий блок має два рівні, з трьома ковпаками GFM, спостережним ковпаком VDP, кулеметною баштою та амбразурами для протитанкових гармат і мінометів. Коротка галерея сягає 30 метрів углиб, а бетонний фасад зберігає глибокі отвори та загородження з колючого дроту.

Схвалений у травні 1932 року Bois-du-Four збудувала паризька фірма Monod за 9 мільйонів франків як єдиний піхотний блок, єдину реалізовану частину запланованої артилерійської споруди з п'ятьма блоками. У червні 1940 року німецька 183-тя дивізія розглядала прорив між Bois-du-Four і Mauvais-Bois, але обрала удар далі на схід; гарнізон зі 135 солдатів і 2 офіцерів під командуванням лейтенанта де Мекенема здався 27 червня. Німецькі окупанти вивезли обладнання.

Об'єкт утримує асоціація, яка відреставрувала поверхню, зокрема 40 житлових приміщень. Тут експонуються 15 великих фресок, знятих з інших споруд лінії Мажино і відреставрованих на місці, дві з них роботи Робера Амбло. Ззовні меморіал, присвячений екіпажу, має башту танка Renault FT, відтворений окоп 1939 року, польову хатину, вхідну вартівню та проміжний командний пункт.

Об'єкт розташований на найвищій точці краю Лонгві, з безкоштовним природним паркуванням і місцем для пікніка на огородженій території. Екскурсії з гідом вирушають у визначені години щонеділі з червня по вересень; групи бронюють цілий рік. Наземна реставрація охоплює 40 житлових приміщень, а коротка галерея сягає 30 метрів углиб.

Об'єднання, яке доглядає об'єкт з 1992 року, повністю відреставрувало поверхню — 40 житлових приміщень — і зібрало 15 великих фресок, знятих з інших споруд лінії Мажино, дві з них пензля Робера Амбло. Назовні стоять меморіал із баштою танка Renault FT, відтворений окоп 1939 року, польова хатина та командний пункт проміжку.