Palais Rihour, Готичний палац у Ліллі, Франція

Пале-Ріур — це те, що залишилося від палацу XV століття, збудованого для герцогів Валуа-Бургундських на площі Ріур, 42. Збережені пізньоготичні елементи — це зала гвардії, де три восьмикутні гранітні колони підтримують ребристе склепіння, верхня каплиця, відома як зала конклаву, та почесні сходи. Каплиця має розміри 18 на 10 метрів і завершується п'ятигранною апсидою; на її стінах чотирнадцять лучкових арок, оздоблених стрічками та подвійною літерою E Ізабелли Португальської. Із західного боку виступає цегляна сходова вежа, вежа охорони коштовностей.

Філіп Добрий з 1450 року вів переговори з Ліллем про субсидії та 1453 року придбав болотистий острів Ріур, де за планами Еврара де Мазьєра почалися роботи; їх завершили за Карла Сміливого. Місто викупило палац у короля Іспанії за 90 000 флоринів 1664 року, щоб розмістити ратушу. Пожежі пошкодили північне крило 1700 року і західне 1756 року, а Шарль Бенвінья перебудував його в неоренесансному стилі протягом 1846–1857 років. Пожежа в квітні 1916 року знищила цю ратушу; лишилися каплиця, сходи й кілька цегляних аркад.

Верхня каплиця, звана залою Конклаву, має чотирнадцять лучкових арок, вирізаних у внутрішніх стінах, оздоблених стрічками та геральдичними емблемами герцогів, зокрема подвійним «E» Ізабели Португальської. Штати Валлонської Фландрії збиралися тут щороку, а з 1684 року Магістрат використовував залу для засідань. У сусідній ризниці показують вітражі XV—XVI століть, серед них вітраж «Дерево Єссея» з церкви Сен-П'єр у Ла-Кутюр.

У залі варти (Salle des Gardes) зі склепінням на першому поверсі міститься туристичний офіс Лілля; розташовану над нею каплицю XV століття, так звану залу Конклаву, теж можна оглянути, але не маленьку сходову вежу. Будівля стоїть на площі Ріур, 42, поруч зі станцією метро «Ріур» лінії 1.

Пожежа 1916 року спалахнула на другому поверсі в ніч з 23 на 24 квітня, коли будівля ще слугувала ратушею. Пожежники прибули пізно через комендантську годину і мали лише воду з низьким тиском, але врятували фінансові служби та залу Конклаву; міські архіви XIX століття й частина бібліотеки згоріли.