Palais des Évêques, Історичний палац у Сен-Лізьє, Франція

Палац єпископів височіє над містом Сен-Лізьє в департаменті Ар'єж. Найдавніша частина, Старий палац XIII століття, була розширена з 1660 року за наказом єпископа Бернара Куньє де Марм'єса до сучасних розмірів. Комплекс поєднує коричневу кам'яну кладку з світло-бежевим тиньком, квадратну вежу з низьким дахом і дві вищі круглі вежі; з терас видно Піренеї.

Будівництво єпископського палацу почалося в XIII столітті, тоді значно меншого, ніж нині; ця давня частина зветься Palais Vieux. 1660 року єпископ Бернар Куньє де Марм'єсс наказав розширити його до теперішніх розмірів. Конкордат 1801 року скасував єпархію Кузеран; згодом будівля слугувала ратушею, в'язницею, притулком для жебраків, божевільнею та департаментською психіатричною лікарнею до 1969 року.

Назва палацу походить від єпископів Кузерану, осідком яких він був; від IV до XIX століття тут змінилися 77 єпископів. У садах зберігся слід клуатра XII століття з готичною стінною гробницею (enfeu) та колишньою залою капітулу. Над нею за часів лікарні була кімната з ізоляційними камерами для пацієнтів у кризі; тепер вона присвячена психіатричному минулому палацу.

Музей займає чотири рівні колишнього палацу, тож відвідування передбачає сходи й переходи між рівнями. З терас видно гірський ланцюг Піренеїв. У садах місце 12-столітнього клуатра позначають збережений готичний анфьо та колишня зала капітулу, тепер присвячена психіатричному минулому палацу.

У садах палацу зберігся слід давнього дванадцятистолітнього клуатра, згаданого ще в письмових джерелах XIX століття, хоч дата його руйнування невідома. Лишилися готична стінна гробниця й давня капітульна зала; приміщення над нею, за часів лікарні використовуване як ізолятори, тепер присвячене психіатричному минулому палацу.