Opéra de Lille, оперний театр у Ліллі, Франція

Опера Лілля — це театр неокласичного натхнення з фасадом зі світло-бежевого каменю. На ньому три темні подвійні двері під трьома великими арочними вікнами між високими колонами, два різьблені рельєфні панно обабіч арок і різьблена група фігур на вершині. Будівля зведена із залізобетону за методом Аннебіка, облицьована каменем із Суаньї та Савоньєра.

Після пожежі в театрі Леке 1903 року місто обрало Луї Марі Кордоньє за конкурсом; 1907 року роботи почали на 1050 бетонних палях, забитих майже на 5 м у висохлому рукаві Дьолю. 1914 року, ще недобудований, його зайняли німці, на фронтоні з'явився напис «Théâtre allemand», а перша вистава відбулася на Різдво 1915 року. Після реставрації він відкрився знову 1923 року.

Назва нагадує залу Мішеля-Жозефа Леке, відкриту 1787 року, а вулиця rue de la Vieille Comédie зберігає пам'ять про сцену в ратуші, знищену 1700 року. Театр входить до Réunion des opéras de France, RESEO і Opera Europa та з 1 січня 2008 року має статус établissement public de coopération culturelle. Сезон поєднує оперу, балет і концерти, а будівля з 1999 року внесена до переліку monuments historiques.

Оперний театр стоїть на Place du Théâtre, до нього курсують станції метро Gare Lille-Flandres і Rihour. До головного входу ведуть широкі кам'яні сходи, а будівлю з 1999 року внесено до переліку історичних пам'яток. Крісла в залі червоні — спадок німецької реквізиції 1914 року, через яку проєкт Кордоньє втратив заплановані сині крісла.

Німецька окупація 1914 року залишила видимий слід: крісла червоні, бо окупаційні сили реквізували синє оздоблення, яке Кордоньє планував для театру Себастополь. Лише розетка на стелі нагадує про той початковий синій задум. Німці також написали «Théâtre allemand» на фронтоні й дали близько сотні вистав, перш ніж піти у вересні 1918 року.