Butte-aux-Cailles swimming pool, Плавальний басейн у стилі модерн у кварталі Мезон-Бланш, Париж, Франція

Басейн Бют-о-Кай розташований на площі Поль-Верлен, 5; його фасад із червоної цегли в стилі модерн, незвичний для такої споруди в Парижі, має високу квадратну цегляну вежу та арочний вхід під кам'яною плитою з написом. Усередині бетонне склепіння спирається на сім легких арок. Тут є критий басейн завдовжки 33 м і два відкриті — 25 м і 12 м, а також солярій.

1866 року на цьому місці виявили підземний шар гарячої води, що привело до будівництва громадських лазень у 1908 році. Луї Бонньє спроєктував басейн, добудований до них у 1922–1924 роках і живлений артезіанською свердловиною, викопаною 1893 року. З 1990 року він внесений до списку історичних пам'яток.

Басейн з'являється у фільмі Арно Десплешена Comment je me suis disputé… (ma vie sexuelle), а 2006 року Марієтт Тейссеранк показала тут монументальні роботи під час Nuit Blanche. Назва походить від пагорба Бют-о-Кай, де він стоїть, за адресою площа Поль-Верлена, 5.

Басейн розташований за адресою 5, place Paul-Verlaine, поблизу станції метро Place d'Italie, яку обслуговують лінії 5, 6 і 7. Перед входом відвідувачі обов'язково проходять через душі та ножну ванну — гігієнічне правило, закладене в будівлі 1922–1924 років. Комплекс має критий басейн 33 м, два відкриті 25 м і 12 м та солярій.

Гарячий підземний водоносний шар виявили 1866 року, а не 1946-го, і саме він зумовив будівництво лазень 1908 року. Вода до басейну надходила з артезіанської свердловини, спроєктованої Франсуа Араго і викопаної 1893 року. Від 2016 року тепло серверів у підвалі підігріває частину води, тож кондиціонування дата-центру більше не потрібне.