Pont de Bonpas, Міст через Дюранс між Воклюзом і Буш-дю-Роном, Франція

Пон-де-Бонпас несе дорогу RD 907 через річку Дюранс між півднем Воклюзу та північчю Буш-дю-Рон. Сучасний міст завершено 1954 року, його довжина 500 метрів; на фото видно світло-сіре залізобетонне полотно на півциркульних арках, а над проїзною частиною височіє червона металева опора електропередачі. Поруч стоїть другий міст, яким проходить автострада A7.

Кам'яний міст звели між 1189 і 1199 роками брати-мостобудівники, які також утримували притулок для подорожніх; повінь зруйнувала його 1272 року. Дозволена 1316 року відбудова з його каменю провалилася до 1320 року, і аж до XIX століття переправу забезпечував канатний пором. 1812 року відкрили дерев'яний міст завдовжки 546 метрів із 47 прогонами; дев'ять прогонів пошкодила повінь 1886 року. 1894 року з'явився підвісний міст на 520 метрів, знищений німцями 1944 року; сучасний міст завершили 1954 року.

Назва походить від Мопа, «поганого переходу», що став Бонпа, «добрим переходом», після поселення братів-будівничих мостів; Шатобріан приписує їм цю зміну. Тараск де Нов, статуя чудовиська, вирізьблена каваресами, була викопана 1849 року поблизу старого броду.

Сучасний міст 1954 року несе дорогу RD 907 між півднем Воклюзу та північчю Буш-дю-Рон; автострада A7 перетинає Дюранс по другому, паралельному мосту поруч. Настил відкритий для дорожнього руху, а на споруді стоїть червона опора електропередачі.

1849 року, викорчовуючи шовковицю біля броду Мопа, Жозеф Жоашен Мейнар викопав на глибині 2,50 метра, на ґрунті з грубого каміння, статую чудовиська, відтоді званого Тараском з Нов. Її вирізьбили кавари між 50 р. до н. е. і початком нашої ери; вона могла пов'язувати смертоносну течію броду з людоїдним звіром.