Pont de Lézardrieux, Вантовий міст у Лезардріє, Франція

Міст Лезардріє несе дорогу D 786 над Тріє на вантовому прогоні типу Жісклара. Його головний проліт становить 112 м; сталеві троси розходяться від двох металевих веж, що стоять на мурованих опорах підвісного моста 1840 року. З води піднімаються сірі гранітні блоки, а під настилом відкриті сталеві арки обрамляють під'їзні рампи.

Марк Сеген отримав концесію 1836 року і 10 серпня 1840-го відкрив висячий міст із мурованими пілонами, платний до 1866 року. Фердинанд Арноден оновив прогонову будову у 1882–1889 роках. У 1922–1925 роках Гастон Ленекюгель Ле Кок перебудував його на вантовий міст системи Жискляра з метровою колією та двома смугами; залізницю закрили 1950 року.

До мосту Тріє перетинали поромом; поромники й містечко Понтріє виступали проти концесії, наданої 1836 року Марку Сегену. До закриття лінії 1950 року споруда несла метрову залізницю Пемполь–Трег'є, після чого рейки зняли, а на мосту з'явилися дві асфальтовані смуги й вузький тротуар.

Міст несе дорогу D786 над Тріє, що з сильною припливною течією прорізав глибоке русло; він сполучає Пемполь і Лезардріє з Трег'є та Ланьйоном. Відколи 1950 року залізницю закрили, на настилі дві асфальтовані смуги й вузький тротуар, тож пішоходи переходять поруч із рухом. Від моста 1840 року збереглися масивні основи пілонів і муровані арки під'їзних рам.

У системі Жіскляра 1925 року троси закріплені в протилежній половині настилу, тому вони перехрещуються і утворюють вузол просто над проїзною частиною посередині прогону. Старі муровані пілони розібрали; залишилися лише їхні масивні основи та арки під'їзних рамп, згодом замінені сталевими балками.