Prieuré de La Réole, Колишній бенедиктинський пріорат у Ла-Реолі, Франція

Пріорат Сен-П'єр де Ла-Реоль — колишній бенедиктинський монастир у департаменті Жиронда на березі Гаронни. Його довгий корпус зі світло-бежевого каменю має три поверхи, високі вікна на першому поверсі, темно-сірий чотирисхилий дах із люкарнами, а посередині гребеня — вищий чотирисхилий павільйон; друге крило тягнеться ліворуч, а праворуч позаду здіймається кам'яна вежа з арочними отворами. Церкву перебудували між кінцем XII і початком XIII століття, а наву перекрили склепінням у 1680-х роках за архітектором Урбеном Тері.

За переказом, Карл Великий заснував тут бенедиктинський монастир 777 року, зруйнований норманами 848 року. Єпископ Гомбо з Базаса та його брат Гійом Санш відновили його 977 року за статутом святого Бенедикта, звідси латинська назва Regula. 1577 року протестантські війська капітана Жана Фава спалили пріорат; 1627 року ченці прийняли мавристську реформу й завершили відбудову 1629 року.

Назва Ла-Реоль походить від латинського слова Regula, що відображає бенедиктинське правило, яке формувало монастирське життя тут. Ця релігійна спадщина залишається частиною того, як місцеві жителі розуміють ідентичність свого міста.

Пріорат стоїть на правому березі Гаронни в Ла-Реолі, його довгий фасад піднімається над кам'яною підпірною стіною. Церкву, перебудовану між кінцем XII і початком XIII століття, 1254 року за наказом Генріха III скоротили на два прольоти. Нава отримала шестидільні склепіння лише у 1680-х роках під керівництвом архітектора Урбена Тері.

Охорона 1925 року стосується пріорату, але три елементи класифіковано окремо: парадні сходи, ковані ґрати та дерев'яні двері з кованим верхнім вікном. Саму церкву вкоротили на два прясла 1254 року за наказом Генріха III після того, як місто захопило замок під час облоги 1253 року.