Puy de la Bannière, Сплячий вулкан у Вольвіку, Франція

Пюї-де-ла-Баньєр — це згаслий шлаковий конус трахіандезитового складу, що сягає 733 метрів на території комуни Вольвік. Його еродовані, густо заліснені схили рівномірно спадають з усіх боків; він лежить одразу на захід від розлому Лімань, приблизно за 6 км від головного хребта Шен-де-Пюї. Під час активності він не вивергав лавових потоків.

1751 року Жан-Етьєн Геттар і Малезерб піднялися на Пюї-де-ла-Баньєр і встановили його вулканічне походження за конічною формою, шлаками та центральним лійкоподібним кратером. 1861 року Школа архітектури у Вольвіку проклала Хресну дорогу, що з'єднує центр містечка з південним схилом, де стоїть статуя Нотр-Дам-де-ла-Гард.

Статуя Діви Марії Нотр-Дам-де-ла-Гард стоїть на схилах вулкана, побудована з місцевого каменю і видима з міста внизу. Цей пам'ятник показує, як вулкан сформував ідентичність та орієнтири навколишньої місцевості.

Хресна дорога, прокладена 1861 року архітектурною школою Вольвіка, з'єднує центр містечка з південним схилом, де стоїть статуя Нотр-Дам-де-ла-Гард. Вершина сягає 733 м над Вольвіком, центр якого лежить на 494 м. Нижче лісиста долина Кот-Верс, якою течуть потоки Барре і Созе, з 2009 року є заповідною природною зоною.

З вершини плоска рівнина Лімань простягається в далечінь, і кілька міст видніються за горизонтом. Цей широкий вид показує, як вулкан виділяється над навколишнім ландшафтом.