Quai Louis-Blériot, Прибережна доріжка в 16-му окрузі Парижа, Франція

Набережна Луї-Блеріо тягнеться на 1620 метрів уздовж Сени в 16-му окрузі, від авеню де Версай, 9, і вулиці Моріс-Бурде, 5, до бульвару Мюра, 191. Верхню набережну з боку міста здебільшого оточують житлові будинки, а нижній берег займає дорога Жоржа Помпіду, яку 2016 року звузили з двох смуг до однієї та доповнили двосторонньою велодоріжкою. Біля мосту Мірабо напис позначає рівень Сени під час повені 1910 року.

Спочатку називалася Quai d'Auteuil, її перейменували в 1937 році на честь французького авіатора, який здійснив історичний політ через Ла-Манш. Зміна назви відобразила визнання містом досягнень авіації в ту епоху.

Назва набережної вшановує авіатора Луї Блеріо (1872–1936); муніципальним розпорядженням від 10 лютого 1937 року її перейменували з колишньої quai d'Auteuil. На будинку № 7 меморіальна дошка повідомляє, що поет Жуль Сюперв'єль жив тут між 1953 і 1960 роками. Гійом Аполлінер згадує quai d'Auteuil у «Le Flâneur des deux rives» (1918), шкодуючи за зниклими прибережними гуенгеттами «Grand Neptune» і «Petit Neptune».

До набережної ходить лінія 10 до станцій Église d'Auteuil, Chardon-Lagache і Mirabeau. На верхній набережній рух односторонній у бік Парижа, крім короткої двосмугової ділянки між rue Van-Loo і rue Fantin-Latour. Нижню дорогу Georges-Pompidou 2016 року звузили з двох смуг до однієї; поруч іде двобічна велодоріжка — на півдні до межі з Булонь-Біянкуром, на півночі до rue Beethoven.

Біля перехрестя з мостом Мірабо, нижче набережної на voie Georges-Pompidou, напис указує рівень, якого Сена сягнула під час повені 1910 року. Набережна ще називалася quai d'Auteuil, коли Аполлінер писав 1918 року, що мало парижан її знають і що 1909 року її ще не було.