Quai Saint-Vincent, Річкова набережна в 1-му окрузі Ліона, Франція

Набережна Сен-Венсан тягнеться лівим берегом Сони в 1-му окрузі Ліона, від монте Ош біля форту Сен-Жан униз за течією до вулиці Алжиру навпроти мосту ла Фейє. На фото видно асфальтовану дорогу з блідими жовтими позначками, металеві огорожі та смугасті стовпчики з боку річки, а також підвищений тротуар, облямований сірими стовпчиками, з боку будівель.

Набережна є низкою окремих причалів і східчастих портів, збудованих для прибережних парафій. Quai des Augustins збудували 1605 року, Quai Saint-Antoine і Quai des Célestins завершили 1624 року, а ділянку Sainte-Marie-aux-chaînes зводили з 1618 до 1623 року. Порт Невіль на Quai Saint-Benoît був найбільшим портом Ліона у XVIII столітті й був засипаний після повені 1856 року.

Назва Сен-Венсан походить від старої церкви Сен-Венсан августинського монастиря на однойменній вулиці, присвяченої покровителю виноградарів. Ділянка нижче форту Сен-Жан звалася Сент-Марі-о-Шен — від ланцюгів, які митники натягували через Сону проти контрабандистів; 1418 року консулат наказав натягнути ланцюги через річку через острах нападу бургундців.

Набережна починається вище за течією на перехресті з монте Ош, за 130 м вище мосту Кеніга одразу за фортом Сен-Жан, і закінчується нижче за течією на розі вулиці Алжиру навпроти мосту Ла-Фейє, де її продовжує набережна Пешрі. Проїжджу частину відокремлюють від нижньої частини набережної металеві огорожі та смугасті стовпці, а з боку будівель іде підвищений тротуар з сірими стовпчиками.

Набережна не була споруджена одразу: вона об'єднує колишні окремі набережні та східчасті порти. Ділянка Сент-Марі-о-Шен, збудована у 1618–1623 роках, завдячує назвою ланцюгам, натягнутим через Сону на рядах човнів, щоб зупиняти контрабандистів і напади, зокрема у 1418 і 1434 роках.