Le Roc d'Enfer, Альпійська вершина в Шаблезьких Альпах, Франція

Ле-Рок-д'Анфер — гора висотою 2244 метри у Шаблезьких Альпах, департамент Верхня Савоя, на території комун Сен-Жан-д'Ольп і Ла-Кот-д'Арбро. Її привершинний гребінь має дві головні вершини, розділені неглибоким сідлом, вища й ширша — праворуч, а також західну передвершину пуант-де-От-Бене (2215 м). Брекчія та глинисті сланці утворюють стрімкі стіни й контрфорси, у жолобах тримається сніг, а хвойний ліс укриває нижні схили.

Ця гора утворилася мільйони років тому, коли тектонічні плити зіткнулися і виштовхнули шари осадових порід угору та один на одного. Вона належить до Брешевого насуву, регіональної геологічної структури, що сформувалася під час альпійського горотворення.

Назва походить від латинського Mons Maledictum, позначеного як La Mont-Maudite на карті 1580 року. Мешканці Сен-Жан-д'Ольпа називали гору roc d'Enfer, від inferus, «знизу», а Бельво й Валлон казали Pointe d'Oïl, «орлиний пік» савойським патуа. Форма з Сен-Жан-д'Ольпа перемогла, а часті грози на вершині підкріпили цю назву.

Звичайний маршрут починається в Сен-Жан-д'Ольпі й проходить повз притулок дю Грейдон. З Бельво до нього приєднується дуже стрімкий кулуар від перевалу Коль-дю-Грейдон, а з Пра-де-Лі йдуть через перевал Коль-де-Форон. Порода — брекчія й осадовий сланець; стежки вузькі та круті, схили слизькі у вологу, а вершина притягує грози й дає мало захисту.

На вершині є два головні піки, розділені неглибоким сідлом, правий трохи вищий і ширший, а на західному гребені — передвершина Пуент-де-От-Бене (2215 м). Гора прихищає беркутів, козуль і муфлонів. Її схили живлять три річкові системи: Бревон до Дрансу та Женевського озера, Фаве до Дрансу-де-Морзін і Форой до Жифру та Арви.