Marais de Lavours National Nature Reserve, Національний природний заповідник поблизу Кюлоз-Беона, Франція

Національний природний заповідник болота Лавур охоплює 474 гектари боліт біля підніжжя масиву Гран-Коломб'є, у комунах Кюлоз-Беон, Сезер'є, Флаксьє та Полльє департаменту Ен. Очерет і бурі стебла вкривають пласку поверхню водно-болотної ділянки, низькі смуги туману лежать над рослинністю, а ряд темніших дерев позначає підніжжя гори. У центрі торфовища товщина торфу становить близько 10 метрів.

15 000 років тому, наприкінці останнього зледеніння, розтанув льодовик Рони, і величезне озеро вкрило всю долину; його живили Рона та Серан, що приносили осад. Озеро поступово замулилося, у глибшій улоговині залишилося лише озеро Бурже, а на його місці виникли болота Лавур і Шотань. Рослинні рештки, що падали на затоплений ґрунт, утворюють торф зі швидкістю метр за тисячоліття; у центрі торфовища його товщина нині сягає 10 метрів.

З XII століття тваринництво є основною діяльністю болота, поряд із видобутком торфу та глини. Влітку скошене сіно використовують для мульчування виноградників і як підстилку для худоби. Після відтоку сільського населення наприкінці XIX століття використання зменшилося, і болото поступово заросло лісом.

Освітня дерев'яна настил на палях завдовжки 1 800 м, відкрита для вільного доступу цілий рік, веде до серця болота. Заповідник лежить біля підніжжя Гран-Коломб'є, на території комун Кюлоз-Беон, Сезер'є, Флаксьє та Полльє. Стежка перетинає очерети й вологі луки, над якими часто низько стоїть туман; тримайтеся настилу й користуйтеся оглядовими точками, щоб спостерігати за птахами, не турбуючи їх.

Худоба, включаючи шотландську високогірну худобу та кілька порід коней, керує рослинністю з 1980-х років, створюючи живий ландшафт, який розвивається через їхній природний рух і харчування. Цей підхід підтримує баланс екосистеми, уникаючи важкої техніки, яка може пошкодити тендітні торфові шари.