Вища національна консерваторія драматичного мистецтва, Концертна зала в 9-му окрузі, Париж, Франція

Salle du Conservatoire — колишня концертна зала для симфонічної музики в 9-му окрузі Парижа, нині частина Вищої національної консерваторії драматичного мистецтва на вулиці дю Консерватуар. Підковоподібна зала в італійському стилі має 956 місць, зокрема 30 лож на 4–6 місць у партері, перший балкон, 32 другі ложі та 4 треті ложі. Світло-сіро-бежевий фасад має три великі вікна з білими рамами під різьбленими круглими медальйонами, східчасті фронтони ліворуч і настінну табличку з написом «SALLE COLEU».

Залу було замовлено імператорським указом від 3 березня 1806 року, і її звів архітектор Франсуа-Жозеф Деланнуа для вправ Консерваторії музики й декламації, замінивши меншу залу на розі вулиці Бержер і передмістя Пуасоньєр. Її відкрили 7 липня 1811 року. Від 6 березня 1828 року в ній діяло Товариство концертів Консерваторії під орудою Франсуа-Антуана Абенека, яке відкрило паризькій публіці Бетховена.

Від 1828 року зала була осередком Товариства концертів Консерваторії під орудою Франсуа-Антуана Абенека, який відкрив паризькій публіці Бетховена. Тут уперше прозвучали «Фантастична симфонія» Берліоза (1830), далі «Леліо» (1832), «Гарольд в Італії» (1834) і «Ромео і Джульєтта» (1839). Від 2013 року тут резидує ансамбль Le Palais royal, виступаючи кілька разів на рік.

Зала розташована в приміщеннях CNSAD на rue du Conservatoire у 9-му окрузі. Після реставрації 1985 року вона більше не придатна для великих симфонічних концертів: тут бувають лише окремі вистави, зокрема Théâtre de la Ville або ансамблю le Palais royal, що працює тут з 2013 року. Перед відвідуванням перевірте програму.

Зала здобула репутацію завдяки винятковій якості звуку і серед музикантів отримала прізвисько «Страдіварі концертних залів». Ця акустична перевага зробила її бажаним місцем у XIX столітті, де музику можна було почути в оптимальних умовах.