Tour Charlemagne, Романська вежа в Турі, Франція

Вежа Карла Великого — квадратна вежа з грубого світло-сірого мурування, колишня вежа північного трансепту базиліки Святого Мартина. Її пласка вершина замінила 56-метровий шпиль, розібраний 1794 року. Вгорі є стрілчастий рельєф вершника над двома вузькими отворами, а в основі відкривається півциркульний портал.

Вежу додали в другій половині XI століття над північним рукавом трансепту романської базиліки Сен-Мартен, освяченої 4 липня 1014 року. На початку XIV століття звели готичний ярус зі стрілчастими вікнами, а в XVII столітті існував 56-метровий шпиль. Базиліку розібрали протягом 1797–1803 років, але вежу зберегли завдяки проєкту реставрації, запропонованому 1805 року. 1928 року вона частково завалилася.

Назва походить від Лютгарди з Алеманії, четвертої дружини Карла Великого, яка померла в Турі 4 червня 800 року під час перебування імператора. За переказом, її поховали під спорудою або поблизу неї, але могилу так і не ідентифікували. Разом із годинниковою вежею це останній залишок базиліки Святого Мартіна.

Вежа стоїть на вулиці Аль у Старому Турі, її нижня частина видно між вулицею та сусідніми будинками; шукати слід напівциркульний портал у основі. Від 13 вересня 1958 року вона класифікована як історична пам'ятка, а з півдня бракує трансепту, що її підпирав, тож мурування читають з вулиці.

Вежа уникла знесення базиліки (1797–1803) лише завдяки проєкту реставрації 1805 року, що мав нагадувати про коронацію Наполеона як нового Карла Великого; проєкт так і не здійснили. Згодом у ній містилася столярня, 1831 року біля її підніжжя викопали артезіанську свердловину завглибшки 107 метрів, а в 1860–1885 роках на першому поверсі стояв резервуар для води вагою 218 тонн. Ослаблена вежа частково завалилася 1928 року.