Ancienne tannerie royale de Lectoure, Історична пам'ятка колишньої шкіряної майстерні в Лектурі, Франція.

Стара королівська чинбарня в Лектурі — промислова будівля XVIII століття на вулиці Клода Ідрона під міськими мурами. Довгий двоповерховий фасад із вивітреного каменю й тиньку має рівні віконні осі з білими, здебільшого зачиненими віконницями; праворуч кам'яна брама з широкою аркою, над якою кругле вікно, веде в прохід, а на даху стоїть металева дзвіниця з трьома дзвонами. Планування використовує схил: подвійні спіральні сходи ведуть із міста до верхнього трикутного двору, а в'їзд для карет — нижче.

Чинбарню збудували 1752 року за планами архітектора П'єра Расіна для братів Дюкло, багатих купців із Тулузи; перший камінь освятив 30 січня 1752 року єпископ де Нарбонн-Пеле, а завершили її наступного року. Королівські патенти від 22 квітня 1754 року, підтримані інтендантом д'Етіньї, зробили її «tannerie royale» зі звільненням від податків і міліції. Близько сотні кваліфікованих, часто приїжджих робітників працювали там до припинення діяльності в середині XIX століття.

Шкіряна майстерня показує, наскільки важливим було виробництво шкіри для економіки та щоденного трудового життя Лектуру. Численні кам'яні чани, розкидані по території, свідчать про масштаб виробництва, яке колись давало роботу багатьом місцевим жителям.

Територія є приватною власністю на rue Claude-Ydron біля підніжжя старих мурів і не відкрита як музей. З міста на півночі до другого трикутного двору ведуть двогвинтові сходи; арочний в'їзд для екіпажів лежить нижче, на півдні. Схил крутий, ґрунт нерівний.

Чинбарня брала воду з джерела Сен-Клер біля підніжжя міських мурів, поруч із фонтаном Діани. Ще довго після закриття підприємства люди приходили по цю воду для пиття, тоді як воду сусіднього фонтана Діани давно визнали непридатною для пиття.