Temple de la Gloire, Неокласичний заміський будинок в Орсе, Франція.

Храм Слави — фолі з пісковику, збудована 1801 року у формі античного храму, з цокольним поверхом і підвищеним головним поверхом. Східний фасад має трикутний фронтон і балкон з кованими залізними перилами перед високим арочним вікном; два короткі симетричні крила утворюють U-подібний план. Західний фасад, на осі колишнього каналу, має портик із чотирьох іонічних колон і два бічні сходи без балюстради.

Споруджено 1801 року для Жанни Перрен, вдови Гюрі Гюло й тещі генерала Жана Віктора Марі Моро, яка назвала будівлю на честь його перемоги під Гогенлінденом 3 грудня 1800 року. Плани без певності приписують архітектору П'єру-Александру Віньйону. 23 травня 1801 року Моро прибув у прикрашеній гондолі 1200-метровим каналом, щоб зустріти дружину й тещу перед храмом. 27 вересня 1979 року будівлю внесено до реєстру історичних пам'яток.

Жанна Перрен назвала споруду на честь перемоги її зятя Жана Віктора Марі Моро під Гогенлінденом 3 грудня 1800 року. У 1950-х тут жили сер Освальд Мослі та Даяна Мітфорд, які надали колишньому храму вигляду заміського будинку, зокрема встановили парадне ліжко актора Тальма, на якому Наполеон нібито брав уроки красномовства.

Будівля є класифікованою пам'яткою з 27 вересня 1979 року і приватною власністю, закритою для відвідування; її видно з гравійного подвір'я та громадської стежки вздовж Іветт. Колишній канал замку Орсе, завдовжки 1 200 метрів і викопаний близько 1764 року за планами Шевоте, тепер частково засипаний, тож західна вісь до храму розірвана. Дістатися можна зі східного боку комуни, на правому березі Іветт.

23 травня 1801 року Жанна Перрен влаштувала тут повернення зятя, генерала Моро: він прибув у прикрашеній гондолі 1200-метровим каналом замку д'Орсе і висадився перед портиком храму. Цей канал, викопаний 1764 року за планами Шевоте, нині частково засипаний.