Vestiges archéologiques du Clos de la Lombarde, Археологічне місце в Нарбонні, Франція.

Археологічні залишки Clos de la Lombarde займають рівну ділянку з ґрунту та гравію, де низькі мури з грубих бежевих і сірих кам'яних блоків утворюють прямокутні фундаменти. Кілька циліндричних баз колон і квадратна колона ще стоять, а між камінням росте тонкий кипарис. Розкопаний квартал має 90 м завдовжки і 23,5 м завширшки та включає дві великі домус, Maison à Portiques і Maison au Grand Triclinium, а також частину терм.

У жовтні 1910 року власник землі Доннад'є наказав викопати криницю, і тоді знайшли два саркофаги. У 1973 році, перед будівництвом податкової інспекції на винограднику, рятівні розкопки виявили розписи й мозаїки I–II століть та ранньохристиянську базиліку. Міністерство фінансів передало ділянку Міністерству культури; розкопки відновили 1974 року під проводом Groupe de Recherches Archéologiques du Narbonnais, а 2007 року пам'ятку внесли до списку історичних пам'яток.

Назва пам'ятки походить від Clos de la Lombarde — виноградної ділянки, яку міністерство фінансів купило на початку 1970-х років. Знахідки, зокрема фрески й мозаїки, зберігали й виставляли в археологічному музеї Нарбонни. У термах виявили вівтар, присвячений богині Ісіді, а з Дому Великого триклінію походить малий вотивний вівтар з ім'ям Marcus Clodius Aestivo.

Місце розташоване за адресою rue Chanzy, 28, поруч із цвинтарем Cité і недалеко від вокзалу SNCF. Волонтери асоціації Les Amis du Clos de la Lombarde приймають відвідувачів два дні на тиждень у липні та серпні, а також відкривають територію під час Journées de l'archéologie у червні та Journées du patrimoine у вересні. Більша частина ділянки просто неба, з низькими мурами та базами колон серед гравію й землі.

Ранньохристиянську базиліку звели наприкінці IV століття; її розміри — 27,5 на 13,7 метра, а занедбали її в першій половині V століття. Вона стояла поза тодішніми мурами, на частині Maison à Portiques, а її план нагадує споруди північної Сирії.