Viaduc de Neuvial, Залізничний віадук у Бег і Мазер'є, Франція

Віадук Неувіаль — залізнична споруда з клепаної сталі на лінії Коммантрі — Ганна, що перетинає долину між Мазер'є та Бег. Металева частина моста спирається на кінцях на муровані берегові опори: західна є дуже великою аркою, східна має дві арки заввишки близько десяти метрів. Мурований бик і посередині металева опора з чотирьох циліндричних колон, з'єднаних хрестами Святого Андрія, тримають прогонову будову; металевий прогін іншої конструкції з'єднує бик зі східною опорою.

Компанія Paris-Orléans, яка перебрала західну частину сполучення Ліон — Бордо, була замовником; її головний інженер Вільгельм Нердлінг спроєктував віадук. Будівництво доручили Eiffel et Cie, заснованій Гюставом Ейфелем 1867 року, а роботи супроводжував його партнер Теофіль Сейріг. Зведений 1869 року віадук разом із сусіднім віадуком Руза є першим залізничним віадуком фірми, раніше за міст Марія Піа в Порту (1877) і віадук Гарабі (1884). 8 грудня 1965 року його разом із Руза внесли до реєстру історичних пам'яток.

Віадук названо на честь присілка Невіаль, що належить до комуни Бег на березі Сіули. Дорожня дорога D37 від Ганна до Лалізоля робить петлю й двічі проходить під спорудою, тож водії на одному відрізку двічі проїжджають під металевим настилом.

Департаментська дорога D37 з Ганна до Лалізоля через Сен-Бонне-де-Рошфор робить тут петлю і двічі проходить під віадуком, тож до обох берегів можна дістатися автомобілем. Споруду найкраще читати знизу, де видно муровані берегові опори, центральну металеву колону та клепану ферму.

Неваль і сусідній Руза — перші залізничні віадуки, збудовані компанією Eiffel et Cie, заснованою 1867 року, задовго до мосту Марія Піа в Порту (1877) і віадука Гарабі (1884). Проектувальником був Вільгельм Нердлінг, головний інженер компанії Paris-Orléans, а за будівництвом наглядав Теофіль Сейріг.