Église Saint-Cyprien de Saint-Cyprien, Церква в Сен-Сіпрієн, Франція

Église Saint-Cyprien — кам'яна церква, західний фасад якої, перебудований у 1862-1863 роках, має три високі вузькі стрілчасті отвори над круглим рожевим вікном із світлим кам'яним мереживом і стрілчастий портал із темними дерев'яними дверима, обабіч якого глухі стрілчасті арки. Усередині довгий неф під ребристими склепіннями на стрілчастих арках веде до апсиди з позолоченим вівтарем і мотивом сонця; є дерев'яні лави та темна кафедра ліворуч.

За легендою, близько 520 року відлюдник на ім'я Кипріан оселився в печері Фаж над долиною Дордоні, і навколо його могили постав монастир; від будівель VII століття нічого не лишилося. Церкву звели у XIII–XIV століттях. 1585 року гугеноти спалили її й відливали гармати в наві; від 1685 року пріор Жак Дюнуає відбудував наву й фасад. 1841 року її внесли до реєстру історичних пам'яток, а 1923 року — знову.

Церква носить ім'я святого Кипріана, відлюдника, який близько 520 року, за переказом, оселився в печері у Фажі над долиною Дордоні й привабив ченців, чий монастир постав навколо його гробу. У споруді зберігся корпус органа XVII століття, ймовірно роботи майстерні тулузької школи.

Дзвіниця, колишня сторожова вежа XII століття з мурами завтовшки майже 1,50 м і бійницями, відкрита для відвідування під час Journées du Patrimoine. Церква стоїть у селі Сен-Сіпріан у департаменті Дордонь; колишні монастирські будівлі поруч слугували притулком, бібліотекою та громадською залою.

Серце Крістофа де Бомона, архієпископа Парижа, якого Людовик XV заслав до замку Ла-Рок у Мейралі, поклали в другу колону праворуч від входу. Реліквію, що вважалася шипом з тернового вінця Христа, принесену 1804 року черницею, вигнаною з фламандського монастиря, викрали 1997 року.