Église Notre-Dame-du-Pré du Mans, Романська церква в Ле-Мані, Франція

Церква Нотр-Дам-дю-Пре — романська споруда, зведена між XI і XII століттями на правому березі Сарти в Ле-Мані. Нава має 58 метрів завдовжки і 10 завширшки, її стовпи чергуються круглими й квадратними та мають романські капітелі; кам'яні склепіння додали у XV столітті. Хор відкривається в обхід із трьома апсидними каплицями, а в XIX столітті перед фасадом звели велику дзвіницю-портал.

Тут з VI століття існував монастир; сучасну церкву розпочато в XI столітті над криптою старого монастиря, і хор тепер стоїть над цими руїнами. Будівництво тривало до початку XII століття, утворивши переважно романську споруду завдовжки 58 метрів і завширшки 10, тоді третю в місті після собору та Ла-Кутюр. У XV столітті додали кам'яні склепіння, а загальна реставрація другої половини XIX століття завершилася високою дзвіницею-портом перед фасадом. 1840 року церкву внесено до списку історичних пам'яток.

Назва походить від кварталу Пре на правому березі Сарти, де церква обслуговувала бенедиктинське абатство Сен-Жульєн-дю-Пре. 1950 року Макс Енгран створив хресну дорогу та вітражі, які видно всередині. Марі-Луїза де Лаваль-Монморансі, народжена тут 1723 року, стала абатисою Монмартра і 1794 року була гільйотинована в Парижі.

До церкви легко дійти пішки, вона розташована в тихому районі поблизу центру міста, є паркування. Найкраще перевірити години роботи перед відвідуванням або обрати час поза богослужіннями, щоб вільно оглянути інтер'єр.

Вівтарна частина трохи нахилена праворуч і піднята приблизно на метр порівняно з початковим рівнем. На час будівництва церква була третьою за розміром спорудою Ле-Мана після собору та Ла-Кутюр, хоча стояла за міськими мурами, у передмісті. Реліквії святого Юліана знайшли в її крипті, перш ніж 1835 року перенести до собору.