Sainte-Jeanne-de-Chantal, Церковна будівля в 16-му окрузі Парижа, Франція.

Сент-Жанн-де-Шанталь — це церква в 16-му окрузі з вигнутими арками, круглими куполами та декоративними мозаїками у візантійському стилі. Будівля демонструє, як традиційні східні архітектурні форми адаптували до сучасної французької структури.

Перший камінь заклали 1932 року за проєктом архітектора Жульєна Барб'є; будівництво підтримала мешканка кварталу, яка вступила до монастиря візитанток. Через сусідні заводи Renault церкву бомбардували союзники під час Другої світової війни; її відбудували в межах програми Chantiers du Cardinal, Шарль Ніко розширив наву і зробив купол пласкішим. Роботи завершили 1962 року.

Окрема дзвіниця має чотири дзвони; три з них, відлиті 2004 року на ливарні Cornille-Havard у Вільдьє-ле-Пуаль, розписав барвами митець Марк-Антуан Ореллана — техніка, дуже рідкісна у Франції. Кожен дзвін має напис: Естер цитує Книгу Естер, Франсуаза — слова святого Франциска Салезького, Жанна — вислів Жанни де Шанталь.

Церква виходить на place de la Porte-de-Saint-Cloud біля Порт-де-Сен-Клу в 16-му окрузі, а окрема дзвіниця позначає площу. Під час повоєнної перебудови наву розширили, а купол зробили пласкішим, тож інтер'єр утворює одну широку залу; каплицю Пресвятих Дарів в апсиді можна відгородити від нави великою завісою. Лише ця каплиця має фігуративні вітражі: вісім вікон 1954 року роботи Жака Ле Шевальє ілюструють літанію до Богородиці.

Це одна з небагатьох візантійських церков, збудованих у Парижі під час хвилі модернізації XX століття. Незвичайний архітектурний вибір вирізнив її з-поміж типових післявоєнних будівельних проєктів у місті.