Église de la Mission de France, Католицька церква в 1-му окрузі, Марсель, Франція

Église de la Mission de France стоїть на Rue du Tapis-Vert, 44; єзуїти в XIX столітті з'єднали вхід із цією вулицею. Фасад із бежевого тиньку, спроєктований 1860 року мулярем Дезіре Мішелем, членований канельованими пілястрами з оздобленими капітелями й прорізаний круглими та овальними вікнами; у центрі — кругла троянда з мереживом, під нею дві аркові вікна над малим балконом із кам'яною балюстрадою. Різьблений картуш увінчує великий арочний портал.

Лазаристи, згромадження, засноване святим Вікентієм де Полем, збудували церкву та сусідні будівлі між 1648 і 1673 роками під час розширення Марселя за Людовіка XIV і Ніколя Арнуля. У 1791–1794 роках вона була першим офіційним протестантським храмом Марселя, орендованим після едикту про віротерпимість 1787 року; 1795 року монастирські будівлі продали, але церкву зберегли. Єзуїти, покликані єпископом Еженом де Мазенодом 1839 року, перебудували її протягом 1841–1865 років, а цементник Дезіре Мішель створив теперішній фасад 1860 року. Після вигнання 1901 року муніципальна будівля до 1979 року слугувала концертною залою, мулярською школою та складом шкільного приладдя; внесена до реєстру 8 грудня 1965 року, вона з 1984 року знову використовується для богослужінь.

Від 1984 року місто Марсель довірило церкву Священичому братству Святого Пія X, яке присвятило її папі Пію X; меса правиться за тридентським обрядом. Парафія започаткувала перший марсельський фестиваль духовної музики «Médiévances», що тривав від неділі перед Вознесінням до наступної неділі, з органними концертами від Монтеверді до Наджі Хакіма; фестиваль провели двічі.

Церква стоїть на rue du Tapis-Vert, 44, у 1-му окрузі, поблизу старого кварталу галерного арсеналу й за коротку прогулянку від Vieux-Port. Єзуїти з'єднали вхід із rue du Tapis-Vert між 1841 і 1865 роками, тож підходити слід цією вулицею, а не провулками обабіч. Будівля належить місту й від 1984 року знову служить для богослужінь.

Фасад виконав 1860 року цементник Дезіре Мішель, а не архітектор; єзуїти перебудували церкву в 1841–1865 роках і з'єднали вхід із вулицею Тюї-Вер. Головний вівтар 1864 року втрачено; тепер стоїть вівтар із бічної каплиці давньої церкви Сен-Мартен, знесеної 1887 року під час прокладання вулиці Кольбер.