Dôme de Barrot, Гірська вершина в Приморських Альпах, Франція

Дом-де-Барро — вершина висотою 2 136 м у Приморських Альпах, між середньою долиною Вара та хребтом Мон-Муньє. Два її гребеневі піки, cime de Barrot і cime des Cluots (2 106 м), з'єднані з масивом Муньє широкими, майже не зниженими хребтами. На вершині доломітовий і вапняковий тріас утворює урвище на південно-західному боці, над червоними пермськими пелітами, розчленованими ущелинами Сіан і Вар.

Дом-де-Барро, за описом Рауля Бланшара, є приблизно круглим антиклінальним підняттям, у якому глибоко залягаючі пермські червоні пеліти були витиснуті до близько 2000 м і оголені ерозією. Ущелина Сіан врізається в ці червоні пеліти більш ніж на 900 м, не досягаючи їхньої основи. На вершині між 2000 і 2136 м виходять на поверхню тріасові доломітові та вапнякові верстви, що утворюють урвище на південно-західному боці.

Масив названо на честь вершини Cime de Barrot (2136 м), одного з двох гребеневих піків поряд із Cime des Cluots (2106 м). Географи описують його як майже круглий антиклінальний купол; Рауль Бланшар оцінював його площу у 420 км², приблизно 22 км зі сходу на захід і 19 км з півночі на південь.

Щоб досягти вершини, потрібне належне гірське спорядження та хороша фізична форма, оскільки погода на цій висоті може швидко змінюватися. Ранній старт і перевірка умов заздалегідь є важливими для безпечного відвідування.

Вершина вкрита кількома метрами тріасового доломіту й вапняку, які зберегла ерозія; вони утворюють невеликий урвище на південно-західному схилі. Майже все під ним — червоні пермські пеліти, оголені ущелиною Сіан на понад 900 метрів товщини.