Saulnier mill, Водяний млин у Нуазьєлі, Франція

Млин Сольє — довга прямокутна будівля над Марною в Нуазьєлі, чий відкритий залізний каркас заповнений жовтою, кремовою та зеленою глазурованою цеглою. Верхній фасад поділено на вертикальні прясла з високими вікнами й геометричними квітковими мотивами, що спираються на тонкі чавунні колони й балки над заглибленим ярусом з каменю та бетону. Площа становить 485 м2, а металевий каркас важить 460 тонн.

Будівля була споруджена в 1872 році під керівництвом архітектора Жуля Сольє і запровадила нові методи будівництва, які згодом були скопійовані. Вона ознаменувала поворотний момент в архітектурі фабрик, показавши, як залізо та мурування можуть працювати разом.

Млин названо на честь архітектора Жуля Сольньє, який спроєктував його разом з інженером Арманом Муазоном. Цегляний фасад переймає канони арабо-андалузької архітектури Магрибу, так званий стиль Альгамбри. 2026 року La Poste випустила блок із чотирьох марок про пам'ятки Сени і Марни, намальованих Нінон Лакум, де млин стоїть поряд із собором у Мо, замком Бланді-ле-Тур і Moulin Jaune; наклад 5000 примірників.

Млин стоїть на острові Марни в Нуазьєлі, на схід від Парижа, і не відкритий для відвідування: його оглядають ззовні, з берегів Марни або з території колишньої фабрики Меньє. Довгий цегляний фасад із металевим каркасом звернений до річки, тож оздоблені прясла найкраще видно при денному світлі.

Фасади демонструють складні візерунки з кольорової цегли, які поєднують технічну точність із декоративним мистецтвом. Ці орнаменти були не лише естетичними, але й слугували для підкреслення структури та стійкості будівлі.