Château de Thanvillé, Замок у Валь-де-Вілле, Франція

Замок Танвілле розташований на схід від села, на дні долини Вілле, а не на височині. Його шорсткі світлі кам'яні мури мають різьблені фігури та ділянки червонуватого каменю в кутах. Центральна будівля з арочним входом і пірамідальним дахом, увінчаним маленькою дзвіницею з хрестом, фланкована крилами з червоними черепичними дахами та дерев'яними дверима; ліворуч височіє кругла вежа з конічним дахом, а перед аркою стоїть ступінчастий кам'яний фонтан.

Хроніка Жана де Байона згадує смерть близько 1089 року міністеріала на ім'я Вірі на будівництві замку в Танвілле, але текст написано трьома століттями пізніше, і завершення споруди непевне. Замок знову задокументовано 1507 року, коли герцог Рене Лотаринзький передав його Гаспару де Аттатту за умови ремонту. Пошкоджений під час протестантського повстання, він перейшов до Жана де Відража, згорів 1571 року і був відбудований Жаном-Фрідріхом Вормським, який додав бастіонні вежі. Згорівши 1633 року під час Тридцятилітньої війни, замок відновлювали з 1660 року; після 1752 року Шарль-Фредерік де Лор де Сен-Віктор наказав осушити рови й переробити фасади.

Назва замку перейшла до його власників: після смерті Жана Фрідріха де Вормса 1598 року його син узяв ім'я Фрідріх де Танвіллер. Будівля неодноразово змінювала власників — від Гаттштаттів і Лотарингії до Відраange, Вормсів, Кокфонтенів і Кастексів — і після 1979 року була знову продана.

Замок розташований на схід від села, на дні долини Вілле, за 250 м нижче за течією від місця, де долина звужується між пагорбами Гальгенрайн і Голле, обабіч давнього Соляного шляху. Від села до нього ведуть rue du Château і Schlosshof. Споруда лише частково охороняється як monument historique і перебуває в приватній власності, тому постійно для відвідування не відкрита.

17 серпня 1870 року рота з 48 рухомих гвардійців капітана Стувено раптово атакувала два ескадрони баденських драгунів, що таборували перед замком; ті втекли в долину, залишивши 10 убитих і близько 30 поранених, а п'ятьох полонених відвели до Селеста.