Château d'Etchaux, Замок у Сент-Етьєн-де-Байгоррі, Франція

Замок Ешо має прямокутний план із двома круглими кутовими вежами на північному сході та північному заході й двома сторожовими вежами на південному сході та південному заході. Стіни з вапняку та пісковику вкриті тиньком, а над головним входом з півночі викарбувано напис «IHS MARIE 1555». Будівля стоїть на замковому пагорбі, що височіє над селом.

Замок був резиденцією віконтів Байгоррі з 1033 по 1832 рік, а найдавніші частини датуються XII століттям. Грасіан д'Етшо наказав звести сучасну будівлю близько 1555 року, і вона була значно перебудована наприкінці XVI століття. Інтер'єр перепланували у XVII столітті, а 1732 року замок перейшов до родини Копен д'Аму. 21 грудня 1989 року його внесено до списку історичних пам'яток.

Замок був резиденцією віконтів Байгоррі, родини, близької до королів Наварри; Бертрана д'Ешо, єпископа Байонни з 1599 року, вважають її найвідомішим представником. Над головним входом з півночі можна прочитати напис «IHS MARIE 1555», пов'язаний із Грасьєном д'Ешо, який збудував нинішню споруду близько того року.

Замок нині працює як готель і гостинний двір, тож можна зупинитися в реставрованих кімнатах. Головний вхід розташований з північного боку, над ним читається напис «IHS MARIE 1555». Будівля стоїть на замковому пагорбі над селом; підйом короткий, але крутий.

Північні вхідні двері мають напис «IHS MARIE 1555», який, імовірно, позначає перебудову, замовлену Грасьєном д'Ешо. Усередині товста стіна, майже така сама, як зовнішня, показує місце, де знесли дві з чотирьох первісних веж, щоб розширити замок. Поруччя сходів зроблено з кованого заліза.