Mosaics of the basilica of Grand, Місце римської мозаїки в Гран, Франція

Мозаїки базиліки в Гран це поліхромна підлога площею 232 м² часів Каракалли, найбільша в античній Лотарингії. Тесери з місцевого вапняку, лише червона з Арденн. Меандр і двопрядний плетений пояс обрамляють килим; емблема, збережена на третину, показує дві фігури, одна з маскою та жердиною.

Мозаїка датується правлінням імператора Каракалли (211–217) і вкривала підлогу прямокутної зали 14,12 на 13,87 м із західною апсидою завглибшки 5,43 м у римській будівлі в Грані. У 1873 році під Maison des Sœurs виявили кут; у травні 1883 року Фелікс Вуло, куратор музею в Епіналі, розкрив усі 232 м². Мозаїку та її базиліку 19 січня 1884 року внесено до списку історичних пам'яток.

Чотири тварини в кутах — це тигр, пантера, ведмідь і кабан; ведмідь і тигр стоять один проти одного, а пантера переслідує кабана, що часто пов'язують із venationes в амфітеатрі Гран. Подібні двобої тварин є на мозаїках у Реймсі, Неннігу, Бад-Кройцнаху та Валлоні, між 180 і 250 роками.

Місце вкрите захисною спорудою, яка забезпечує доступ і захищає делікатний твір від погоди. Відвідувачі можуть оглядати мозаїку протягом року в контрольованому середовищі.

Емблема використовує чорні тесери для тла замість звичайних білих, а кубики мають лише 0,5–0,8 мм². Червоні тесери походять з Арденн, решта вапняку місцева, що вказує на мандрівні бригади, які працювали на місці.